Еміне Зіятдінова — фотографка та документалістка, яка фіксувала, як забирали Крим
Авторка: Софія Дяченко
Еміне Зіятдінова. Джерело: «Крим.Реалії»
«Відчуття несправедливості не зникає: ти розумієш, що це сталося з твоєю бабусею, з твоєю родиною — отже, це сталося і з тобою. І водночас цього ніхто не визнав, не виправив»Еміне Зіятдінова — кримськотатарська фотографка, документалістка, соціологиня та журналістка. Вона досліджує колективну памʼять кримськотатарського народу у постколоніальному контексті, виступає за його права, створюючи фотопроєкти та інсталяції.
Еміне народилася в Узбекистані, куди її родину депортували з Криму у 1944 році. Після повернення сім’ї на Батьківщину в 1990-х роках вона навчалася у Львові та США. У Львівському національному університеті імені Івана Франка Зіятдінова здобула ступінь магістерки соціології, а ступінь магістерки з фотожурналістики — у Школі візуальної комунікації Університету Огайо.
2014 рік став для неї роком великих втрат. Тоді журналістка працювала продюсеркою для данського телеканалу TV2 та прилетіла на батьківщину для документування. У 2016 році вона також спільно з британською журналісткою працювала фотографкою над проєктом про політвʼязнів у Криму та їхні родини.
Протягом 2012-2017 років Еміне зосереджувалася на документальній фотографії та журналістиці. Згодом вона переїхала до Великобританії, де працювала медіаконсультанткою.
У березні 2024 року почала співпрацювати з проєктом Living the War, який розповідає про життя в окупації. Її розділи у книзі — це особиста історія пережитої окупації, у якій вона через розповіді бабусі, мами та власні свідчення осмислює втрату дому.
Роботи Еміне Зіятдінової поєднують у собі документальну фотографію, журналістику та правозахисний активізм. Мисткиня переконана: важливо документувати, переосмислювати та визнавати те, що вже сталося — і те, що ще станеться.
Юлія По (Юлія Полуніна-Бут) — фотографиня та художниця, яка «спотворює реальність»
Авторка: Софія Дяченко
Юлія Полуніна. Фото: Bird in Flight
«Ложку можна використовувати, щоб їсти або щоб приготувати дозу героїну — усе залежить від того, які акценти розставлено і хто їх розставляє. І, звісно, хто за це платить»
Юлія По — кримська фотографиня, яка дивує себе та оточення своїми роботами. У них вона «спотворює реальність», бо та їй не подобається, адже вона бачить світ інакше. Юлія документувала Революцію гідности 2014 року, створила проєкт «Барикада», брала участь у понад 50 виставках у Європі та США.
Юлія Полуніна-Бут народилась у 1985 році у Сімферополі. Освіту здобула у Культурному фотографічному центрі Photocult, у майстерні Олександра Ляпіна. Також закінчила курс концептуальної фотографії Романа Пятковки та курс історії фотографії Вікторії Мироненко.
Вона почала фотографувати у 2011 році, а вже у 2014 видала книгу «Барикада», яка здобула гран-прі конкурсу «Фотограф року-2015» (Україна) у номінації «Однойменний проєкт». Проєкт показував барикаду, яку спорудили після перших убивств на Майдані. Її з будівельного сміття побудували мітингувальнки на вулиці Грушевського, що веде до урядового кварталу.
«Барикада — це символ боротьби, ікона, фортеця – головна інсталяція протесту, створена звичайними людьми. Тому дуже важливо задокументувати її для історії», — розповідає Юлія По виданню Bird in Flight.
Фрагмент проєкту «Барикада» Юлія По
У 2017 році вона створила артбук Little Green Men(a diary) про події у Криму навесні 2014 року після початку окупації. Фотографії у книзі — це скриншоти з відео захоплення півострова російськими військовими, або так званими «зеленими чоловічками». Через два роки після початку російської агресії Юлія По з художницею Лією Достлєвою, також уродженкою Криму, відкрила інсталяцію «Пляж». Вона складалася з привезеного з півострова каміння, яке важило близько двадцять вісім кілограмів. Глядачі могли брати з собою маленькі камінці або навпаки — додавати власні.
Попри те, що мисткиня не збирається повертатись до окупованого Криму після анексії, вона завжди несе його частинку з собою — у своїх роботах.
